Втрата дому — не лише про квадратні метри. Це — про втрату частини себе. Для багатьох жителів Горлівки і Донецької області це момент, коли довелося покинути рідне місто. Такий крок став точкою неповернення. З того часу життя розділилося на “до” і “після”, а всередині оселилася пустка, яку важко заповнити.  І для частини людей порожнеча не зникає. 

 Що ви зараз відчуваєте — це нормально

Ви можете відчувати сум, злість, провину, розгубленість або нічого не відчувати взагалі — і це все нормальні реакції на ненормальні обставини. Вимушене переміщення, нові життєві обставини — це форма втрати, а втрати потребують оплакування. Не поспішайте “забути” або “переключитися”. Дайте собі час.

Порада психолога: не знецінюйте свої емоції словами «мені соромно скаржитись, у когось гірше». Ваш біль — реальний і заслуговує на увагу.

Страх повертається щодня

Навіть якщо ви зараз у відносній безпеці, страх може не відпускати: страх за близьких, за майбутнє, за себе. Це природна реакція на тривалий стрес. Мозок просто намагається вберегти вас.

Порада психолога: заземлюйте себе. Коли хвиля тривоги накриває, озирніться і перерахуйте: 5 речей, які бачите, 4 — чуєте, 3 — відчуваєте тілом. Ця проста практика повертає в реальність і знижує паніку.

Ви не слабкі — ви виснажені

Багато переселенців кажуть: «Я маю бути сильним», «Не можна зупинятись», «Я мушу тягнути родину». Але всередині — вигорання, байдужість, втома. Це не слабкість, а наслідок хронічного стресу і невизначеності.

Порада психолога: спробуйте зробити бодай одну річ на день для себе. Маленький ритуал — чашка чаю на самоті, прогулянка, кілька хвилин тиші. Це ваша “психологічна їжа”, без якої душа виснажується.

Нове життя — це не зрада минулого

Багато хто почувається винним, що «звикає до нового міста», що «дитина сміється» чи навіть «усміхається на фоні чужого міста». Важливо зрозуміти: нове життя не стирає старе, і любов рідного міста не вимагає від вас жити в болі.

Порада психолога: дозвольте  будувати нове життя. Ви не зраджуєте — ви адаптуєтесь. А це і є сила.

Коли потрібно звертатись до психолога?

• Якщо тривога, апатія або страхи тривають понад місяць.

• Якщо порушено сон, апетит, немає сил вставати з ліжка.

• Якщо є нав’язливі думки або спогади, які вас мучать.

• Якщо  не можете говорити ні з ким — і хочеться зникнути.

Сьогодні в Україні діють безкоштовні психологічні служби для переселенців, ветеранів, жінок з дітьми. Навіть одна розмова з фахівцем може зняти тягар, який ви носите роками.

Ви не самі. І ви не зламані. Ви людина, яка пережила надто багато — і все ще стоїть. А це вже героїзм.