Слов'янськ та Краматорськ — два найбільші міста Донецкого регіону, які залишаються під контролем України. Для мільйонів українців вони є символом: саме тут у 2014 році розпочалася російська агресія, і саме звідси бойовиків вибили під час літнього контрнаступу Силових структур України. Втім, сьогодні фронт знову підійшов критично близько. З літа, після просування окупантів у бік Костянтинівки, тилові колись мегаполіси перетворилися на зону активних бойових дій.

Нині ворог систематично нищить цивільну інструктуру авіабомбами, перебиває логістичні шляхи дронами та намагається просуватися вперед за допомогою тактики «малих піхотних груп».

Гуманітарна криза та обстріли: Слов'янськ без газу та під ударами

У Слов’янську не минає жодного дня без ворожих прильотів. Напередодні від чергового обстрілу поранень зазнали троє місцевих мешканців: 38-річний чоловік опинився у лікарні, а 31-річній жінці та її 34-річному чоловіку медики надали допомогу амбулаторно. Окрім людських жертв, місто зазнає масштабних руйнувань.

Через постійні обстріли та пошкодження газогонів у районі околиць, фахівці Слов’янського УГГ не мають змоги проводити аварійні роботи без ризику для життя. З міркувань безпеки у житловому масиві Хімік припиняють газопостачання.

Тимчасове відключення газу торкнеться мешканців 17 багатоповерхівок за такими адресами:

• вул. Українських Десантників: № 2, 4, 7, 9, 11;
• пров. Українських Десантників: № 1, 3, 5, 7;
• вул. Новосодівська: № 5, 13, 15, 17, 19, 21;
• вул. Осіння: № 1, 3.

Через щоденну небезпеку примусова евакуація сімей із дітьми, яка раніше діяла лише на окремих вулицях, охопила вже повністю Краматорську та Слов’янську громади.

Ситуація на фронті: як захисники стримують наступ

Військові, які тримають оборону на Краматорському та Слов'янському напрямках, зазначають: противник відмовився від прямих лобових штурмів великими колонами й перейшов до виснажливої тактики.

1. Тактика «випаленої землі» та просочування

Росіяни б'ють КАБами по міській забудові. Коли будівлю зруйновано, українським підрозділам (зокрема операторам БпЛА) доводиться відходити на сусідній квартал, що дає ворогу можливість коригувати сіру зону. Паралельно ворожа піхота рухається малими групами по 10–15 осіб. Вони долають пішки кілометри, ховаються в міжпозиційному просторі та намагаються закріпитися у напівзруйнованих хатах.

2. Логістичне пекло та наземна робототехніка

Зв'язок між тилом і передовою ускладнився в рази. Ворожі FPV-дрони полюють на будь-який транспорт на автотрасах. У таких умовах основного значення набули наземні роботизовані комплекси (НРК) та повітряні скиди. Втім, навіть роботам нелегко: мінування та активність ворога змушують використовувати техніку із запасом ходу не менше 45 км. Поранених бійцям часто доводиться евакуювати пішки протягом кількох діб.

3. Бої за логістику противника

Своєю чергою, українські захисники (зокрема екіпажі мідлстрайків, як-от Hornet 30-ї ОМБр) нищать логістичні ланцюги окупантів у їхньому тилу. Через це російські війська змушені відмовлятися від колісної та броньованої техніки і пересідати на квадроцикли, мотоцикли чи навіть пересуватися пішки.

Успіх операції «Вівальді» та зміна напрямку ворожих ударів

Попри складну ситуацію, контрнаступальна операція «Вівальді», яку проводив Третій армійський корпус на Лиманському напрямку, дала вагомий результат. Завдяки деокупації 277 квадратних кілометрів території було зірвано першочерговий задум ворога — охопити Слов'янськ і Краматорськ із півночі.

Окупантам довелося розпорошувати свої сили та перекинути резерви. Зараз основні зусилля росіяни перенесли на Добропільський напрямок, намагаючись пробитися через села Ганнівка та Золотий Колодязь, а також тиснуть з боку Костянтинівки.

Попри цілодобовий тиск авіації та артилерії, українські військові тримають оборону на підступах до агломерації, захищаючи останні великі міста української Донеччини.