Почну з хорошої новини. Мій чоловік провів соціологічне опитування в місті Горлівка Донецької області. Результати вражають: 15% респондентів вказали, що вони готові голосувати за "Удар", а більше 70% з тих, що обрали Партію Регіонів, на другому місті серед 8 запропонованих партій, як ймовірний варіант, зазначили знов таки партію Кличка.

Тобто більшість жителів Донбасу готові бути загітовані "Ударом". Тобто партія Кличка є тією силою, що може нанести потужний удар Януковичу – вибити з під нього електорат Східної України.

По-суті, від двобою Кличко-Янукович нині залежить майбутнє країни. Історію часто творять одиниці. І зараз всі ми, українці, у волі однієї людини. В його кулаці політична смерть "януковичів". Віталій Кличко насправді може потужно вдарити, справді може пробити стіну й відправити в нокаут ворога.

Але тепер погана новина – Кличко не поспішає виходити на ринг проти Януковича.

Ставку на Схід штаб Кличка не зробив. В центральному штабі Кличка нещодавно розглядалося питання взагалі скасування роботи агітаторів в Донецькій області. Не має бігбордів Кличка. Партійних наметів недостатньо. Хоча газети в них розбираються миттю – вилітає тисяча штук в день з одного намету, і це при тому, що ці газети... українською мовою. Приїжджати агітувати в Східні області Кличко не поспішає.

Зате нині, зразу після переможного бою на боксерському рингу він здійснює турне Західними областями. Його особисті виступи будуть майже в кожному районному центрі. Кількість бігбордів Кличка у Львові та області "зашкалює". Королевська далеко позаду.

Я звичайно людина зацікавлена адже балотуюся на Львівщині від Об'єднаної опозиції "Батьківщина". Але, повірте, справа не в моїх особистих інтересах. Кандидат від Кличка на моєму окрузі настільки зелений політик, що до балотування була відсутня навіть згадка про його існування в публічній площині. Він звичайно спрацює на користь провладного кандидата, але справа не в тому, мене болить інше: чому Кличко б'ється з усією силою за 15% голосів Львівщини, коли ті самі відсотки він може взяти на Донбасі. А яка різна вага цих відсотків для країни. Адже, 15 відсотків Кличка на Львівщині це – голоси прихильників національної опозиції, а 15 відсотків Кличка на Донбасі – це нокаут влади Януковича, це більшість у Верховній Раді для опозиційних сил, це зменшення електоральної підтримки українофобів.

Тому я хочу докричатися до Кличка: "Ваш кулак, пане Кличко, мусить бити не в спину соратників по опозиції, а в обличчя ворожої влади!!!" Кличко почуй!!!

Мені кажуть: "Таню, а ти хіба не в курсі всіх тих чуток про спонсорів "Удару"?". Але я не хочу вірити, що все купується, адже я пам'ятаю того Кличка, якому була не байдужа Україна.

2004-тий рік. В Лас-Вегасі Віталій Кличко б'ється за титул чемпіона світу і перемагає у важкій боротьбі. Весь світ дивиться на переможця Кличка, що піднімає над головою помаранчевий прапор – символ основного для нього бою, який в той момент ведуть українці на київському Майдані Незалежності. Зрозуміло, що не за Ющенка підняв той прапор Віталій Кличко. Він підняв його за Україну, за демократію, адже розумів, яка біда загрожувала його Батьківщині. З того, кроку з того вольового рішення, з боротьби за Україну почався похід Кличка в політику.

Де той Кличко?! Де той Кличко, бо зараз саме він потрібний Україні. Ми опинилися перед куди більшою загрозою – цілковитого знищення країни, як України. Тому прошу Віталія, згадай себе самого, вийди на ринг проти Януковича – їдь в Східні області. Ще є час для потужної агітації в тилу "донецьких". Адже, Кличко, це бій за Україну, а не за крісло Президента! Зрештою, не буде цього крісла, якщо зараз програти бій за Україну!