среда, 22 мая
img

НОВОСТЬ

Жителька Горлівки стала головним переселенцем Павлограду та відкрила власний магазин хенд-мейду

Жителька Горлівки стала головним переселенцем Павлограду та відкрила власний магазин хенд-мейду

Валентина до війни жила в Горлівці, працювала на Горлівському машинобудівному заводі, який виробляв вугільні комбайни. Її посада називалася "головний спеціаліст з управління запасами департаменту забезпечення виробництва". По суті, вона керувала 12 великими складами, де працювало 28 людей. Її історію розповідає "Українська правда".

– А тепер? – питаю я. – Скільки у вас людей?

– Іноді допомагає ще одна майстриня, – сміється Валя.

У неї зараз маленький магазинчик "Лавка рукоділля" в Павлограді – місті, де осіли Валя та її велика родина – чоловік і троє дітей.

З Горлівки, згадує Валя, виїжджали двічі: перший раз одразу в червні – поїхали на море, подалі від війни. Валіному сину було тоді лише 6 місяців, дочкам – 7 і 10 років.

У липні приїхали додому, в Горлівку, – аж тут звільнення Слов’янська, на місто посунула військова колонна.

– Ми вночі дітей в руки – і назад, на море. Чекали, що наше місто звільнять, і ми вже остаточно повернемося. Але наші до Горлівки не дійшли… – говорить вона, і ти фізично відчуваєш, що значать ці кілька кілометрів у її долі.

Валентина до війни жила в Горлівці

Родина опинилася в Павлограді, бо робота Валіного чоловіка пов’язана з гірничо-шахтним обладнанням.

Основний офіс перенесли до Харкова, працівникам пропонували на вибір – Харків, Добропілля або Павлоград.

– Добропілля – боялися, надто близько до Донецька, йшли бойові дії, Харків – далеко, а ми думали, от-от – і додому, нащо нам так далеко від’їжджати… Якби ми знали, що надовго, то, звісно, вибрали б Харків – велике місто, великі можливості, – зважує зараз Валентина ситуацію 2014-го.

Але тоді думали: ненадовго, війна от-от скінчиться – треба тільки потерпіти, перебути... Дівчат записали в першу-ліпшу школу – найближчу. Навіть не вибирали.

Думали, скоро ж додому – так хай поки походять, щоб сильно не відстали від шкільної програми. Так і ходять, вже п’ятий рік.

– У нашій першій павлоградській квартирі була одна каструля, а з фінансами після літа на Азові було важко, тому я спочатку готувала друге – бо його можна було перекласти в пластикові судки, а потім вже варила суп, – згадує Валентина 2014-й.

А ще каже: депресія навалилася…

– Згадуєш свій дім, своє облаштоване гніздо. Де в тебе і каструлі є, і ліжка нормальні, а ти спиш на дивані, де тобі пружина впивається в бік… І навіть цей диван – не твій, – зітхає вона.

Шкільна форма дітей лишилася в окупації, все шкільне приладдя – теж. Навіть дитячі іграшки – теж окуповані.

У 2014–2015 роках Валя багато волонтерила.

– Так сталося, – ніби виправдовується вона, але говорячи з нею, розумієш – інакше і статися не могло.

Спочатку одним допомогла отримати гуманітарку, потім іншим, потім стала привозити гуманітарну допомогу з Дніпра на весь Павлоград.

У 2015–2016 роках її телефон не замовкав: "Валю, як оформити документи, а в мене щось не приймають, а де отримати довідку…"

– Якось чую на вулиці хтось говорить: "Ви краще у Валі запитайте" – "А хто це?" – "Це головний переселенець Павлограда", – переказує Валя почуте.

Саме в той період їй дуже часто доводилося вислуховувати від людей безліч претензій і скарг: чому немає тушонки або що макарони не такі, чому комусь щось дали, а йому не дали…

– І от ти все це слухаєш і думаєш: скажіть же дякую нарешті. Ясно, що це не ми винні, що нам довелося поїхати і що ми лишилися без нічого, але треба ж цінувати те, що є, а головне ворушитися. Це найголовніше – ворушитися, – повторює вона як мантру.

У 2015-му в Павлограді організовували ярмарок і Валі запропонували приєднатися – жінка час від часу робила своїм дочкам оригінальні прикраси для волосся.

– Одна дівчина з Донецька, яка мене знала, запропонувала вийти на ярмарок з моїми прикрасами. Оплати за місце з мене не взяли, та й товару в мене було зовсім трохи, – згадує свій перший досвід ярмаркування Валя.

Жінка час від часу робила своїм дочкам оригінальні прикраси для волосся

Вторгувала, каже, небагато, але річ не в цьому. Там вона, по-перше, переконалася, що прикраси можна продати, а по-друге – познайомилася з іншими майстринями.

Так Валя організувала свій перший бізнес – групу ВКонтакте для хенд-мейдерів задля спільної купівлі матеріалів.

– Я купувала ті самі стрічки чи стрази великими партіями, отже, за оптовими цінами. Потім фасувала по посилках і розсилала замовлення по всій Україні.

За свою працю я ставила певну націнку, але більше заробляла не в грошах, а в матеріалах, – згадує Валентина той період.

Так вона вивчила, які бувають матеріали, які умови в постачальників, дивилася, що роблять інші майстрині.

– Але при цьому я бачила, як дівчата виставляють у групі свої вироби – мовляв, дякую за матеріали, я зробила ось таке.

А я не встигаю нічого робити: я весь час фасую, відміряю стрічки, мчу на пошту, а заробіток – мізерний, – пояснює Валя, що її гнітило найбільше в той час.

А тому, каже, вона дуже рада, що закрили ВК. Щоправда, рада тепер, тоді їй було не до радощів.

– Я сильно розгубилася – намагалася переводити групу у Фейсбук, але якось воно в мене кволо пішло, і я вирішила, що це знак: треба закінчувати фасування, час робити те, що подобається, – говорить Валя.

Це вже було восени 2017 року, коли вона потрапила на тренінг Українського жіночого фонду з розвитку бізнесу для жінок-переселенок.

Наприкінці другого тренінгу учасники писали бізнес-план. Валя тоді ясно побачила свій магазин і розписала його розвиток до дрібниць. 

Валя ясно побачила свій магазин і розписала його розвиток до дрібниць

– Я чітко зрозуміла, що більше не хочу торгувати зі столика на вулиці, що не хочу жити від ярмарку до ярмарку, що продажі в інтернеті – це велика конкуренція і тривалі виснажливі листування "а можна зробити не так, а отак", – пояснює вона те, що усвідомила тоді: потрібно мати місце постійного продажу, "свій куток".

Буквально перед Новим роком, 2018-м, Валі подзвонили з Українського жіночого фонду і сказали, що схвалили її бізнес-план на магазин.

Передбачалось, що цей грант покриє витрати на виготовлення меблів, але приміщення вона мала знайти сама.

Процес пішов: Валя детально розповідає, як вона хотіла торгувати саме в павлоградському ТЦ "Олімпія", але там потрібного їй місця не було, як довго довелося вести переговори:

– Мені пощастило: менеджер з оренди ТЦ зацікавилася моєю ідеєю, бо такого як "Лавка рукоділля" в "Олімпії" ще не було.

Розумієте, якби я прийшла з ідеєю продавати аксесуари для телефонів, то навряд чи це когось зацікавило.

А моя ідея сподобалася, тому щойно вивільнилася площа, як її запропонували мені, – пояснює Валя, як діяти в складній ситуації: треба зацікавити своєю ідеєю того, від кого залежить розв’язання проблеми.

Магазин відкрився в квітні 2018 року.

Почався новий період Валіного життя.

З 2015 року, з перших ярмарків, накопичилося багато контактів серед майстринь у Павлограді, тепер вона запропонувала їм реалізовувати свої вироби через магазин.

– Зараз мій магазин продає і самі вироби, і матеріали для хенд-мейду. А я прямо на робочому місці займаюся тим, що мені подобається – роблю прикраси для волосся, – розповідає Валентина.

А ще вона любить розповідати різні історії про своїх покупців. Наприклад, одна дівчинка мріяла стати єдинорогом. Тоді її тітка прийшла до феї…

Насправді, все було не так.

– Мені замовили шапочку єдинорога для дівчинки на день народження. Я розробила дизайн, пошила, а тут з’ясувалося, що маленькому єдинорогу ще потрібні крила. Довелося придумати крила.

Потім мені написали, що дитина була в захваті, стрибала і вигукувала: "Ура! Нарешті я перетворилася на поні!"

Майстер-клас від Валентини 

Або є така історія:

– Якось перед 1 вересня до мене забігли батьки – їм потрібна була брошка. І я її одразу уявила…

Ця брошка зробилася моментально – вони тільки по магазинах пройшлися, скупилися, а в мене вже все готово. Бачу в них аж щелепа відвисла, а тато каже: "Ну ви постаралися!"

…Ще меблі не були готові, магазин не відкрився, а Валентина вже знайшла наступний грант – від проекту Європейського Союзу "Містки громадської активності".

Там вона теж представила свій бізнес-план і виграла обладнання для автоматизації бізнесу: ноутбук, принтер, сканер, ліцензійну програму "Діловод". Усе обійшлося у 48 тисяч гривень.

Уявіть, пояснює Валентина, 50 майстринь, які віддають у магазин на реалізацію від кількох до кількох десятків найменувань товарів.

– Програма мені дуже допомагає, це не те, що в зошиті записувати "Продали фіолетового ведмедя Свєти Іванової", – говорить вона.

До того ж в неї з’явився додатковий заробіток.

– Оскільки я за грантом купила сканер-принтер, то відкрила в магазині додаткову послугу – ксерокопіювання. Це невеликий додатковий заробіток, але в нашому ТЦ всі зраділи – бо це зручно, – говорить Валя.

Вона вже мріє про розвиток магазину: зараз "Лавка рукоділля" – це невеличкий пристінний куточок у ТЦ, а хочеться студію – щоб була зона продажу, зона для майстер-класів і зона для творчості, де б майстриня могла сидіти і творити…

– Так приємно, коли покупці дзвонять і дякують. Я ніяк не можу звикнути – у мене завжди від цього тепла хвиля… Ще я люблю, коли майстрині приходять з новими роботами, – перелічує Валя, за що любить "Лавку рукоділля".

Коли ми розмовляли, Валентина сказала: знаєте, це зовсім не те, що в мене було в Горлівці: охорона праці, техніка безпеки, завантаження – розвантаження…

– Якби у вас був вибір: чи знов піти працювати на завод, чи продовжувати займатися прикрасами – що б ви вибрали? – питаю я.

– Зараз уже б вибрала прикраси. Хоча поки я працювали на заводі, мені там дуже подобалося, це ж наш завод, – каже Валентина.

А ще каже: лише старша дочка пам’ятає дім. Раніше вона дуже хотіла додому, а тепер уже й ні.

– Знаєте, це так важко: ми планували своє життя – я працювала, чоловік працював, квартиру купили, машину купили… І третя дитина в нас бажана, а не просто так. Батьки живуть поруч, дитячий садок, школа – теж все поруч. Все було сплановано. І раз – в одну мить нічого не стало, – говорить Валентина.

Вона згадує, як у травні 2014 року в школі її дочок був останній дзвоник – першоклашки всі у вишиванках, старша дочка закінчувала 4-й клас, діти випускали в небо жовто-блакитні кульки, а неподалік уже гули військові літаки…

– Починати спочатку можна. І я би сама говорила: нічого, можна почати спочатку… Але коли це стосується тебе, то дуже боляче усвідомлювати, що дитинство твоїх дітей минає, але не в тому гнізді, яке ти їм облаштував, а на чужих ліжках… У них тут навіть куточка свого нема. Я розумію, що є люди, які так живуть усе життя, але ми ж створювали інші умови… І ці умови – вони там, де нам зараз немає місця, – говорить Валя.

Знаєте, каже Валя, перед минулим Новим роком мені було так тоскно на душі. І раптом побачила картинку – на ній людина сидить на засніженій лавці та підпис: "Ну де ж ти, диво, я на тебе чекаю!"

– Мені тоді й правда так хотілося дива, і тут подзвонили, що я виграла грант, – згадує вона.

Майже щодня повз її "Лавку рукоділля" проходить літній чоловік з палицею, щоразу роздивляється нові роботи, як на виставці, і говорить: "Твій магазин – казка".

– Мабуть і правда, казка, – погоджується Валя. – Хіба я могла собі колись уявити, що робитиму єдинорогів?

На правах рекламы 

Раскрутка Инстаграм аккаунта: как быстро добиться отличных результатов

Одной из самых модных и востребованных социальных сетей является Инстаграм. Блогеры, которые давно его ведут, известны далеко за пределами страны. Хорошая раскрутка канала позволяет отлично зарабатывать и привлекать новых клиентов для бизнеса.  На сегодняшний день эта соцсеть зарекомендовала себя как лучшая площадка для продвижения товаров.

Более 500 миллионов пользователей активно пользуются Instagram. Но совсем немногие понимают, как раскрутить страничку, чем более, если они только недавно начали осваивать эту сеть. Если появилось желание развивать Инстаграм, но пока нет понимания, как это делать, Веб студия GoldenWeb готова стать проводником и помощником в раскрутке самого популярного канала - https://www.goldenweb.com.ua/raskrutka-instagram/.

При этом компания гарантирует повысить узнаваемость бренда и таким образом у пользователя появится возможность увеличить продажи товаров или услуг.  Для бизнеса Инста идеальный вариант. Доказано сотнями блогеров, которые активничают именно в этой соцсети, потому что здесь собирается целевая аудитория, которая очень отзывчива.

Отмечается, что в Инстаграм работает принцип взаимодействия: фолловеры, лайки, комментарии, сохраненные публикации. И чем выше будут эти показатели, тем лучшим окажется ранжирование и попадание в ТОП обеспечено. Именно активная деятельность и правильный подход к ведению соцсети дадут отличный результат.

Специалисты по раскрутке уверены: живая аудитория позволяет развивать бизнес и достигать великолепных результатов.

С помощью Веб студии и ее опыта за короткое время каждый станет мегапопулярным и сумеет увеличить доходы.   

При этом гарантировано привлечение только живой целевой аудитории, индивидуальный подход к каждому клиенту в зависимости от требований к Инстаграму, для клиентов готовятся отчеты с реальными показателями раскрытки, применяются эффективные инструменты и реальные кейсы. 

atnt Размещение материалов gorlovka.ua на других интернет-ресурсах и СМИ разрешается при условии, что непосредственно в тексте материала не ниже второго абзаца присутствует гиперссылка и текст названия на первоисточник. В случае нарушений, редакция современного сайта города Горловки оставляет за собой право отстаивать свои права и интересы путем подачи заявлений в правоохранительные и судебные органы, а также в виде соответветствующих публикаций на сайте.

Loading...
img

ОПРОС МНЕНИЯ

Если бы в Горловке проводился референдум за возвращение в состав Украины, вы бы проголосовали:
2377 чел. Однозначно за возвращение в состав Украины!
540 чел. Я только за присоединение к РФ, так как там большие пенсии
486 чел. Лучше останусь жить при "ДНР"
Всего проголосовали
3403 чел.
author

0%
Проголосовало: 0 человек(a)
top5 ТОП-5
НОВОСТЕЙ
за 3 дня corn
за 10 дней corn
за 30 дней corn
Новости Славянска
else